Коли втихає тривожна сирена й лунає довгоочікуваний відбій, шкільні коридори сповнюються особливим гомоном. Для дітей з тяжкими порушеннями мовлення перебування в укритті — це завжди додаткове емоційне та фізичне навантаження. Самі лише стіни й обмежений простір змушують їх замикатися в собі. Але варто вихователю відчинити двері на шкільне подвір’я, як атмосфера миттєво змінюється. Свіже повітря, м’яке сонячне світло стають найкращими ліками від пережитого стресу.
Двір перетворюється на живий, безмежний світ, де кожна деталь працює на розвиток дитини. Вихователь не просто виводить вихованців на прогулянку, а м’яко, без примусу залучає їх до розвивальних ігор. Замість звичайних зошитів їхнім полотном стає сама природа.
Настільні вправи на свіжому повітрі, які організовує для своїх вихованців Бакай Олена, допомагають м’яко подолати стрес, стають природним тренажером для пам’яті, тренують дрібну моторику та зорово-рухову координацію. Таке поєднання затишної настільної гри із рухливими елементами на свіжому повітрі знімає емоційну напругу, відновлює пам’ять і дарує дітям радість від спільної творчості.
